Чому не варто їхати за кордон (жити).

А що там, власне, робити? Я тут краще повім на тему не чому не варто, а чому я не хочу.
Не хочу по декільком причинам, одна з них - це те що потрібно вчити мову, ходити на якісь курси, готуватись. Це все чудово - знати мову і все таке, але мені ліниво, краще я цей час вкладу в самоосвіту в більш актуальних напрямках. Є вагомий цьому доводу контраргумент: можна вчити англійську (всеодно її потрібно вчити :-) ) і розраховувати на еміграцію в англомовну країну, благо таких вдосталь.

Ще причина - ніхто там мене не чекає. Звісно, багато хто буде радий дешевим прибиральникам, але я на таку роботу не хочу. В принципі там більше чекають знання і професійність, але при їх наявності я і тут непогано влаштуюся. Якщо не влаштуюся - то тоді вже й думати буду.

І ще причина: мороки багато. Отримування візи, оформлення документів, потім там морочитися з цим усим. А ще - мій університетський диплом потрібно буде підтверджувати, а це, я думаю, задачка не з самих простих.

Перспектива пенсії та армійська служба: навряд будуть серйозні проблеми, але також можна всього чекати.

А чи там дійсно краще? Перспективи є і тут, країна потихеньку розвивається, можна десь якийсь шматок урвати чи просто гарно влаштуватися. За кордоном (я маю нв увазі, звісно, лише розвинуті цивілізовані країни) менше порожніх ніш, а отже і шансів їх зайняти. Там, я думаю, краще з всілякою корупцією і іншою бюрократією. Але політика й економіка справа мінлива, може пройти 10-20 років і в тій країні, в яку я, наприклад, виїхав би може статися якась затяжна криза чи інші якісь проблеми - і все може рухнути. Хоча чесно кажучи шанси на це в України набагато вищі :-). А жаль :-).

Якісь в мене не дуже міцні аргументи вийшли, критика і доповнення - Welcome!