пʼятницю, 28 травня 2010 р.
понеділок, 24 травня 2010 р.
Фільтр "Наша вода"
Опубліковано
Farfurkis
близько
18:30:00
Давно збирався оновити домашній фільтр для води. І от сталася чудова нагода - "обміняйте безкоштовно старий фільтр на новий". По посиланню акція вже давно скінчилася але насправді ще іноді міняють: ми хотіли купити і сказали продавщиці що думаємо замінити на інший а вона сказала що в неї ще залишився один - і якраз жовтенький, такий як ми хотіли :-)
Фільтр виготовлений в м. Ірпінь а розроблений в Києві науково-виробничим об'єднанням Екософт.
Фільтр виготовлений в м. Ірпінь а розроблений в Києві науково-виробничим об'єднанням Екософт.
вівторок, 11 травня 2010 р.
Погане пиво в розливайках
Опубліковано
Farfurkis
близько
22:26:00
В своєму дописі про пиво і купу ларьків я писав про те що регіональні пива тепер стали доступними і як це добре. Тепер беру свої слова назад, пиво-то ліве! Зовсім має не той смак що треба що був завжди. Я говорю конкретно про "Диканські вечори" полтавського пивзаводу. В київському магазинчику "Контрабанда" на м. Берестейська така газована водичка виявилася, не здивуюся якщо воно взагалі з порошку виготовлене.
В Полтаві вже перевірив смак - дійсно в розливайках порошок якийсь.
В Полтаві вже перевірив смак - дійсно в розливайках порошок якийсь.
Кардачі
Опубліковано
Farfurkis
близько
10:36:00
Радіоринок на кардачах - типовий ринок де торгують практично одні чоловіки. І обстановочка там відповідна: щоб тобі щось продали потрібно добряче попинати продавця, а деталі про товар взнати - то взагалі морока іще та.
Перша аналогія - аналогічний ринок в Полтаві - те саме тільки масштаби поменше.
Друга аналогія - авторинок. Але авторинок дещо менш "культурний", якщо можна так виразитись.
Крадійство
1/3 б/в товарів на ринку - крадені, я в цьому 90% певен. Приведу приклад: на вході ринку стоять молоді хлопці і купляють телефони у перехожих. Ніяких документів, нічого такого не питають. Явно більшість їх товарообороту - іменно крадені. Гарна цитата з їх слів: "Девушка, не продадите краденый телефончик?" (до перехожої дівчини).
Інший випадок: по ринку ходив хлопець і продавав продавцям роутер: до одного підійде, потім до іншого - тому не треба, з тим по ціні не зійшовся і т.д.
P.S. Написаний але забутий пост, 2 місяці він чекав свого часу :-)
Перша аналогія - аналогічний ринок в Полтаві - те саме тільки масштаби поменше.
Друга аналогія - авторинок. Але авторинок дещо менш "культурний", якщо можна так виразитись.
Крадійство
1/3 б/в товарів на ринку - крадені, я в цьому 90% певен. Приведу приклад: на вході ринку стоять молоді хлопці і купляють телефони у перехожих. Ніяких документів, нічого такого не питають. Явно більшість їх товарообороту - іменно крадені. Гарна цитата з їх слів: "Девушка, не продадите краденый телефончик?" (до перехожої дівчини).
Інший випадок: по ринку ходив хлопець і продавав продавцям роутер: до одного підійде, потім до іншого - тому не треба, з тим по ціні не зійшовся і т.д.
P.S. Написаний але забутий пост, 2 місяці він чекав свого часу :-)
неділю, 2 травня 2010 р.
НСМЕП
Опубліковано
Farfurkis
близько
23:57:00
НСМЕП? Це карткова платіжна система розроблена повністю в Україні, основний її агітатор і розробник-замовник - Національний Банк України.
Її добровільно-примусово заставляють впроваджувати всі дрібні та середні банки, запинати таких грандів як Visa та Mastercard не вистачає ні волі ні коштів.
Чому коштів? Тому що картка НСМЕП - виключно чіпова а тому старі термінали що вміютю лише магнітні картки не можуть з нею робити, а з цього виходить що формаувати термінальну мережу значно дорожче.
Чому волі? Добре видно що ця система ніяк особливо не просувається на загальнодержавному рівні, нікому це виходить і не треба.
Що це дає? Занадто тісна інтеграція з міжнародними платіжними системами шкодить державній безпеці: дані про кошти на рахунках відомі не лише всередині держави а і ззовні, тобто якась компанія знає як у нас рухаються фінанси і теоретично, при нагоді, може цей рух зупинити. Тому власна система не тільки підвищить фінансову безпеку України а і частково позбавить від уплати комісійних за операції з картками іноземних платіжних систем.
Я підозрюю що банки все-таки якось перестраховані від блокування Візою, але проблеми всеодно не уникнути якщо з якихось причин Віза захоче все порушити. Я не панікую а просто констатую перевагу.
Чіп? Чіпові технології буцімто дають перевагу в безпеці розрахунків. Думаю це цілком вірогідно так як я можу розрахуватися своєю карткою виключно одним шляхом: маючи її при собі і знаючи пін-код. Нема іншого шляху :-)
Зручність? Мій перший платіж - поповнення мобільного телефону пройшов швидко і без проблем. Є три різних програми для роботи з карткою, можна вибрати яка більш до смаку. Швидкіть роботи - прийнятна, платіж я провів за ~ 5 хвилин, кошти надійшли ще через 5, а то й швидше.
Недоліки? Не працює за кордоном, дуже мала розповсюдженість, слабка підтримка збоку держави.
Для чого це собі можна завести? Як іграшка, поки мало куди вона потрібна, штрафи ДАІ оплачувати :-)
Перспективи? Теоретично чудові - інтеграція зі студентським квитком, проїзним у громадському транспорті, різними дисконтними системами. Практично - дещо з цього є, то там то сям.
Що всередині? Там є ціла операціна система!
Я задовбав питаннями? Так, bye-bye!
Її добровільно-примусово заставляють впроваджувати всі дрібні та середні банки, запинати таких грандів як Visa та Mastercard не вистачає ні волі ні коштів.
Чому коштів? Тому що картка НСМЕП - виключно чіпова а тому старі термінали що вміютю лише магнітні картки не можуть з нею робити, а з цього виходить що формаувати термінальну мережу значно дорожче.
Чому волі? Добре видно що ця система ніяк особливо не просувається на загальнодержавному рівні, нікому це виходить і не треба.
Що це дає? Занадто тісна інтеграція з міжнародними платіжними системами шкодить державній безпеці: дані про кошти на рахунках відомі не лише всередині держави а і ззовні, тобто якась компанія знає як у нас рухаються фінанси і теоретично, при нагоді, може цей рух зупинити. Тому власна система не тільки підвищить фінансову безпеку України а і частково позбавить від уплати комісійних за операції з картками іноземних платіжних систем.
Я підозрюю що банки все-таки якось перестраховані від блокування Візою, але проблеми всеодно не уникнути якщо з якихось причин Віза захоче все порушити. Я не панікую а просто констатую перевагу.
Чіп? Чіпові технології буцімто дають перевагу в безпеці розрахунків. Думаю це цілком вірогідно так як я можу розрахуватися своєю карткою виключно одним шляхом: маючи її при собі і знаючи пін-код. Нема іншого шляху :-)
Зручність? Мій перший платіж - поповнення мобільного телефону пройшов швидко і без проблем. Є три різних програми для роботи з карткою, можна вибрати яка більш до смаку. Швидкіть роботи - прийнятна, платіж я провів за ~ 5 хвилин, кошти надійшли ще через 5, а то й швидше.
Недоліки? Не працює за кордоном, дуже мала розповсюдженість, слабка підтримка збоку держави.
Для чого це собі можна завести? Як іграшка, поки мало куди вона потрібна, штрафи ДАІ оплачувати :-)
Перспективи? Теоретично чудові - інтеграція зі студентським квитком, проїзним у громадському транспорті, різними дисконтними системами. Практично - дещо з цього є, то там то сям.
Що всередині? Там є ціла операціна система!
Я задовбав питаннями? Так, bye-bye!
Підписатися на:
Дописи (Atom)