Відпочиваю на морі, відчуваю як щодня краще і краще.
День 0: "Кидок турагенства"Одним із головних критеріїв вибору турагенства був транспорт - щоб
їхати нормальним комфортабельним туристичним автобусом, безпечним і зручним. При покупці туру жінка нам сказала що повезуть туристичним автобусом "Еталон". Насправді ж повезли маршруткою
Mercedes sprinter. Добре що хоч з двома водіями. Потім, вже на місці, виявилося що на 10 місць в пансіонат приїхало 11 чоловік. Адміністратор це пояснила так: "турфірма замовила місця тільки вчора, і їх було 10". До речі, як ми замовляли - в турфірмі наголошували що там куди ми збираємося є тільки 3 двомісних номери. На місці ж виявилося що все це фігня - в нашій групі їх було 4 і явно могло бути й більше.
День 1: "Поселення і перший день на морі"
Поселили нас швидко і без проблем. Заразом ознайомивши із прилеглою територією та розпорядком дня. Сніданок на 8, обід в 13 і вечеряти в 18. Щодня на вибір або 100 мл вина (портвейн "777" білий та чеарвоний, там'янка) або біле морозиво в стаканчику. Також можна безкоштовно поїхати в одну з двох екскурсій на вибір - в вечірню Ялту або в музей катастроф в храмі. На території є 3 туалети, 1 цілодобовий душ з холодною водою і два з гарячою, але вони з 11 до 19, потім закриваються.
Годували гарно, їжа свіжа, смачна і її достатньо. М'ясні, молочні, м
учні продукти, овочі та фрукти, каші, супи, чаї, компоти, повний раціон :-).
Море і пляж чисті, людей не дуже багато. В нас є два посвідчення на безкоштовні шезлонги, пластикові нові, звичайного формату. Пляж чистий, ходять, як завжди торговці і всякі рекламувальники туризму. Вода в морі чиста і прозора, єдине що погано - так це сонцезахисні креми, бо вони роблять воду біля берега масною, а камені на дні - липкими.
День 3: "Музей катастроф"З'їздили на екскурсію в музей катастроф на водах та до храму. Музей не дивлячись на досить значні кошти в нього вкладені, виявився поганим. Там зроблена цікава атмосфера нутрощів затопленого корабля, в кожному залі по проектору, але експонатів - мало. Я в сказав зовсім мало, трохи водолазних скафандрів, фотографії на стінах та власне і все. Ще музей має гарну оглядову площадку на море. Висновок: відстій повний.
Далі, там поряд є храм для моряків. Храм московського патріархату, нов
ий, красивий, із хитрим хрестом - об'ємним. До речі, що мене роздратувало так це те що ні в музеї ні в храмі не можна фотографувати. Жиди. :-)
Ввечері посокрушалися про програш нашої збірної туркам (за них ще якісь козли і вболівали) та й лягли спати.
День 4: "Берегові рибки"Біля берега плавають різні рибки. Розпізнати серед них однозначно вийшло тільки бичків. Ще одна була схожа на оселедця і ще якась з білою смужкою. Всі риби - чудові маскувальниці, коли причаяться то практично зливаються з дном. Всі намагаються бути камінчиками. Бички один в один як річкові піскарі, тільки темніші.
Перший раз узяли з собою матрац, важко щось додати.
Вечором зацінили місцеві коктейлі. Смачні і досить дешеві (приблизно як в Полтаві)
День 5: "День моря".Ніяких екскурсій. Ніякого денного сну. Море-море. Взяли сьогодні маску, рибок біля каміння немає :-)
День 6: "УАЗ, Джур-джур та літаюча тарілка"
самий насичений подіями день. В 9 годин ранку ми поїхали УАЗиком на Джур-джур. УАЗ - звір машина, легко й невимушено вибирається на самі неймовірні вершини, їде по місцям де і пройти-то складно. Їхали ми ті 10-12 кілометрів десь пів години, з однією зупинкою на фотографування. Дорога спочатку була гарна, не дуже давно заасфальтована, без ям і вибоїн. Вздовж дороги тягнуться виноградники і просто дерева. А потім... Ми звернули вбік, на звичайну грунтовку. Спочатку, поки їхали по селу, все було нормально, згодом водій різко звернув вправо і зупинився перед якимось високим (~2м) і крутим (~70¤) горбом. УАЗик, взревнувши двигуном, досить легко на нього виїхав. Сумніваюся що хоч
один новомодній джип на таке здатен. На гірці було плато з якимись малюнками на заасфальтованій поверхні. Там ми пофотографувалися на фоні машини та гір. Слід замітити що село Генеральське знаходиться в оточенні гір, там чудове повітря і неповторні краєвиди. Ми там бачили дуже багато піших туристів. Зустрілася також і пара груп велосипедистів.
При з'їзді з плато виявилося що на нього є й менш "крутий" заїзд, просто він трохи поодаль і нам прийшлося в робити гак. Далі дорога ставала все гірше і гірше, роздовбана роками не ремонтована грунтовка, на яку час від часу скочується каміння з гірських схилів (сам бачив декілька величеньких каменів). Одне місце взагалі було таке що мабуть тільки досвідчений водій здатен його проїхати
навіть на УАЗику: ями і камені в пів колеса + все це під гірку. Доїхали всі в пилюці та з купою вражень.
Сам Джур-Джур теж цікавий, ми їхали не таким маршрутом як усі: звичайний маршрут іти спочатку знизу вверх на водоспад а потім до ванн і повертатися назад тим же самим шляхом. Наш же маршрут - одразу до верхньої ванни і потім пішки вниз. Зручніше й гарніше. Тож перше місце де ми побували - ванна молодості. Хто скупається той помолодіє. Ванна являє собою заглибину десь 1.6-1.7 м де можна окунутися. Вода у всьому водоспаді стабільна: +9, тому я вирішив що ме
ні молодіти й так достатньо.
Наступна ванні - гріха, нічого особливого, водичка гарненько спадає зверху вниз. Третя ж ванна - любові, про неї взагалі мало що можна сказати.
Далі перейшли русло по каменях, подивилися на екземпляр тису ягідного (ядовите дерево) і підійшли до самго головного - водоспаду. Він ніколи не пересихає, самий повноводний водоспад Криму, всі ближчі села п'ють з нього воду, тому купатися там не можна. Стоять охоронці з матюгальником і ганяють: "Не заходьте в воду", "Вийдіть з-під каміння". Надивившись, надихавшись і нафотографувавшись з водоспадом м
и пішли до місця збору. Попригощали нас там безкоштовною рекламною порцією порошкового вина, ми сіли в УАЗ і поїхали. Гарно було. По дорозі ще заїхали набрати води в джерелі, вода звичайна, не мінеральна, я просто напився і все.
День 7: "Барани"
День примітний тим що ми бачили на нашій базі стадо баранів. Вони бекали, боялися, какали і пісяли. Веселі такі баранчики, майбутні шашлички.
День 8-9: "Нічим не примітні"Просто відпочинок. Пляж, пиво, вино, пахлава. А також більярд і знову барани.
День 10: "Востаннє. Баранячий шашлик"Вперше спробував баранячий шашлик. Смачно приготований, з свіжою цибулькою (IMHO краще жарена), кетчупом, кропом і пивком. Єдиний недолік - що від них віддавало якимось пір'ям. Не знаю чи так повинно бути, але загалом я лишився задоволеним.
День 11: "Додому"
учні продукти, овочі та фрукти, каші, супи, чаї, компоти, повний раціон :-).
ий, красивий, із хитрим хрестом - об'ємним. До речі, що мене роздратувало так це те що ні в музеї ні в храмі не можна фотографувати. Жиди. :-)
один новомодній джип на таке здатен. На гірці було плато з якимись малюнками на заасфальтованій поверхні. Там ми пофотографувалися на фоні машини та гір. Слід замітити що село Генеральське знаходиться в оточенні гір, там чудове повітря і неповторні краєвиди. Ми там бачили дуже багато піших туристів. Зустрілася також і пара груп велосипедистів.
навіть на УАЗику: ями і камені в пів колеса + все це під гірку. Доїхали всі в пилюці та з купою вражень.
ні молодіти й так достатньо.
и пішли до місця збору. Попригощали нас там безкоштовною рекламною порцією порошкового вина, ми сіли в УАЗ і поїхали. Гарно було. По дорозі ще заїхали набрати води в джерелі, вода звичайна, не мінеральна, я просто напився і все.
Задовбали, на роботі ремонтують туалет. Приходиться ходити в потусторонній світ.
