Журнал "Країна" вартий покупки в потяг

Єдиний журнал який я час від часу купую - це "Країна".
Ось натрапив його короткий огляд: http://www.telekritika.ua/column/2010-12-30/58814

Єдине що в огляді мінусом журналу називають відсутність інтернет-версії, насправді частину матеріалів викладають, ось тут: http://gazeta.ua/index.php?page=kraina&n=53

Цей мінус схожий на надуманий а-ля як в курсовій пишеться: наш двигун гарний, але доить дорогий.

Моє резюме: єдиний журнал вартий покупки в потяг.

Новорічна "Йолка"

Доброго дня всім!

Ходили сьогодні до центральної ялинки в Києві. Спочатку вона мені більш-менш сподобалася - яскрава, переливається, орнамент не супер але красиво. А от потім, коли підійшов - Milka! Milka захопила ялинку!

Ну як так можна - споганити центральну ялинку рекламою, я не те щоб обурений - просто розстроєний. Фотографувати її немає зовсім ніякого бажання.

Посадив нову квітку

Після тяжкого трудового тижня прийшов у п'ятницю додому і посадив ось таку чудову квітку :-)

Це вже четверта, скоро на підвіконнику закінчиться місце і треба буде шото рішать.

Більш строгий контроль за продажем ліків

Істерія з ліками іде якась капітальна, крики "аааа, все пропало!! Суки, гноблять нас!"  супроводжують новини про більш строгий контроль продажу ліків за рецептом.

Народ, читайте офіційні повідомлення, перевіряйте новини а потім вже пишіть.
Ось офіційні повідомлення з сайту Міністерства Охорони Здоров'я України:

• Жодних змін у сфері рецептурного відпуску ліків не передбачається 
• Українці як і раніше можуть купувати ліки без рецепту

А ось на цьому ресурсі ви можете перевірити "на доступність" свої ліки:
Державний реєстр лікарських засобів України 

Я проглянув кілька популярних розрекламованих що всі так люблять купувати коли паніка настає, всі без рецепту:

• Амізон
• Аміксин
• Афлубін

І декілька просто "старих і надійних" що всі знають, теж без рецепту:

• Но-Шпа (в таблетках без рецепту, в ампулах - за рецептом)
• АЦЦ
• Мукалтин
• Доктор Мом
• Парацетамол

Антибіотики, без рецепту:

• Тетрациклін

Ліки за рецептом:

• Циклоферон

Більше шукати не вистачило сил.

Я за контроль над рецептами, нічого наркоту в аптеках продавати направо і наліво.
Єдине що можливо треба частіше переглядати список рецептурних ліків.

Сирники

Приготував сьогодні сирники - дуже смачно.
Рецепт такий:
1 кг сиру змішати з 3 яйцями і пів склянки борошна. Посолити і жарити на олії. Складати в жаровню, перекладаючки кожен шар маслом і медом.
Потім полити зверху сметаною і протушити.

На жаль фото не буде :-)

Дуже затягнуті вибори

Був минулих вихідних у Полтаві, думав заодно і проголосувати - не зміг. В черзі люди більше години стоять. Дуже сильно затягнутий процес. За всі часи що я голосував це самі гірші вибори за рівнем організації.

Дуже смачно!

Простий і геніальний маркетинговий хід - поряд із цінником товару написати "Дуже смачно". Я дивуюся чому супермаркети не використовують цей метод для просування потрібних товарів, це ж так гарно діє!

Зайшов я сьогодні в хлібний магазин, купити печиво. Серед інших було одне де нціннику невеликими літерами біля назви була приписка (дуже смачне). Я його і взяв.
Виявилося просто смачним :-)

Частенько в рибних магазинах лежить поряд декілька видів оселедця від різних виробників і біля одного написано - "оч. вкусный" або "жирный" і який я куплю? Той що не такий смачний? Звісно ні, я куплю рекомендований! І скоріше за все буду задоволений зробленим вибором.

P.S. Написав це іще у вересні, а потім так завалило робото що й опублікувати забув :-)

Ранкове раптове

Вийшов зранку на балкон і тут.... :-)

Оперативний Яндекс

Дуже оперативно працюють в яндексі: вчора вдень я зарепортив маленьку незручність в їхній новій пошті - і вже сьогодні все поправлено (навіть раніше - вчора ввечері, судячи з дати).

До речі новий інтерфейс - супер, зручно й швидко. Досліджую зараз нові можливості і вам рекомендую :-)

P.S. ввімкнути новий інтерфейс можна в налаштуваннях вашої поштової скриньки.

Холодний чай від заводу "Росинка"

Я не прихильник холодних консервованих чаїв але давно хотів спробувати чай виробництва Київського заводу безалкогольних напоїв "Росинка". На диво, чай виявився смачним, навіть на мою думку значно смачнішим за звичайні хімікалисті газовані напої. В порівнянні з основним конкурентом - Nestea також він смачніший. Є суттєва відмінність - росинка його зробила газованим.

Софт отстой!

Прочитав нещодавно книгу Девіда Платта (David S. Platt) "Софт отстой! И что с этим делать?". Не дуже сподобалась, основна причина - автор у всій книзі обговорює одну й ту ж тему - що користувачі програм не такі ж самі як їх автори і що це потрібно враховувати. Більшість цікавостей книги - це приклади гарних і поганих інтерфейсів програм та перемивання їх кісточок. Загалом по 5-бальній шкалі я б поставив книзі 3+.

Що так і не так із транспортом в Полтаві

Тролейбуси

Наїздився по Полтаві, так мало тролейбусів! Все тепер скрізь одні Богданчики.
Тролейбуси ходять рідко, часто поламані і практично всі - старі й роздовбані.
Так через те що міський транспорт просто-напросто був сильним конкурентом приватним перевізникам, от вони і "пролобіювали" його занепад. Місто не робить жодного кроку для покращення фінансового стану підприємства.
Ціна на проїзд в міському тролейбусі зараз 75 коп, тоді як у автобусі чи маршрутці - 1-1.25 грн.
До того ж в тролейбусі безліч пільгових місць, а в маршрутці - тільки два. Так і виходить що дешевим тролейбусом їздять переважно пенсіонери які за нього фактично не платять а отже у підприємства практично немає оборотних коштів: що держава компенсувала тим і раді. А держава може дуже довго компенсовувати!

Міжміські маршрутки

Основні "маршрутні" перевізники на Київ - це "Владислав" і "Зелений слон". Маршрутки в основному - фольксвагени і мерседеси. Ціна - приблизно як на потяг, 70 грн за місце. Їздять приблизно щогодини, іноді через дві години.
Водії постійно порушують правила дорожнього руху! Особливо часто це обгін через суцільну лінію - поспішають в строк. Крім того - квитки не видають, страховки відповідно я так розумію теж для пасажира немає. Ще й ліцензія у них - "нерегулярні перевезення", хоча вони абсолютно регулярні.
Треба їх закривати і штрафувати, а потім че раз штрафувати!

Приміський транспорт

Значно стало краще з проїздом у близькі до міста села - автобуси ходять часто і маршрути їхні - різноманітні. Регулярно бачу автобуси то в одне то в інше село. З цим останім часом стало дуже добре. Результат захоплення ринку богданчиками :-)

Весело день почався :-)

Фільтр "Наша вода"

Давно збирався оновити домашній фільтр для води. І от сталася чудова нагода - "обміняйте безкоштовно старий фільтр на новий". По посиланню акція вже давно скінчилася але насправді ще іноді міняють: ми хотіли купити і сказали продавщиці що думаємо замінити на інший а вона сказала що в неї ще залишився один - і якраз жовтенький, такий як ми хотіли :-)

Фільтр виготовлений в м. Ірпінь а розроблений в Києві науково-виробничим об'єднанням Екософт.

Погане пиво в розливайках

В своєму дописі про пиво і купу ларьків я писав про те що регіональні пива тепер стали доступними і як це добре. Тепер беру свої слова назад, пиво-то ліве! Зовсім має не той смак що треба що був завжди. Я говорю конкретно про "Диканські вечори" полтавського пивзаводу. В київському магазинчику "Контрабанда" на м. Берестейська така газована водичка виявилася, не здивуюся якщо воно взагалі з порошку виготовлене.

В Полтаві вже перевірив смак - дійсно в розливайках порошок якийсь.

Кардачі

Радіоринок на кардачах - типовий ринок де торгують практично одні чоловіки. І обстановочка там відповідна: щоб тобі щось продали потрібно добряче попинати продавця, а деталі про товар взнати - то взагалі морока іще та.

Перша аналогія - аналогічний ринок в Полтаві - те саме тільки масштаби поменше.
Друга аналогія - авторинок. Але авторинок дещо менш "культурний", якщо можна так виразитись.

Крадійство
1/3 б/в товарів на ринку - крадені, я в цьому 90% певен. Приведу приклад: на вході ринку стоять молоді хлопці і купляють телефони у перехожих. Ніяких документів, нічого такого не питають. Явно більшість їх товарообороту - іменно крадені. Гарна цитата з їх слів: "Девушка, не продадите краденый телефончик?" (до перехожої дівчини).

Інший випадок: по ринку ходив хлопець і продавав продавцям роутер: до одного підійде, потім до іншого - тому не треба, з тим по ціні не зійшовся і т.д.

P.S. Написаний але забутий пост, 2 місяці він чекав свого часу :-)

НСМЕП

НСМЕП? Це карткова платіжна система розроблена повністю в Україні, основний її агітатор і розробник-замовник - Національний Банк України.
Її добровільно-примусово заставляють впроваджувати всі дрібні та середні банки, запинати таких грандів як Visa та Mastercard не вистачає ні волі ні коштів.

Чому коштів? Тому що картка НСМЕП - виключно чіпова а тому старі термінали що вміютю лише магнітні картки не можуть з нею робити, а з цього виходить що формаувати термінальну мережу значно дорожче.

Чому волі? Добре видно що ця система ніяк особливо не просувається на загальнодержавному рівні, нікому це виходить і не треба.

Що це дає? Занадто тісна інтеграція з міжнародними платіжними системами шкодить державній безпеці: дані про кошти на рахунках відомі не лише всередині держави а і ззовні, тобто якась компанія знає як у нас рухаються фінанси і теоретично, при нагоді, може цей рух зупинити. Тому власна система не тільки підвищить фінансову безпеку України а і частково позбавить від уплати комісійних за операції з картками іноземних платіжних систем.
Я підозрюю що банки все-таки якось перестраховані від блокування Візою, але проблеми всеодно не уникнути якщо з якихось причин Віза захоче все порушити. Я не панікую а просто констатую перевагу.

Чіп? Чіпові технології буцімто дають перевагу в безпеці розрахунків. Думаю це цілком вірогідно так як я можу розрахуватися своєю карткою виключно одним шляхом: маючи її при собі і знаючи пін-код. Нема іншого шляху :-)

Зручність? Мій перший платіж - поповнення мобільного телефону пройшов швидко і без проблем. Є три різних програми для роботи з карткою, можна вибрати яка більш до смаку. Швидкіть роботи - прийнятна, платіж я провів за ~ 5 хвилин, кошти надійшли ще через 5, а то й швидше.

Недоліки? Не працює за кордоном, дуже мала розповсюдженість, слабка підтримка збоку держави.

Для чого це собі можна завести? Як іграшка, поки мало куди вона потрібна, штрафи ДАІ оплачувати :-)

Перспективи? Теоретично чудові - інтеграція зі студентським квитком, проїзним у громадському транспорті, різними дисконтними системами. Практично - дещо з цього є, то там то сям.

Що всередині? Там є ціла операціна система!

Я задовбав питаннями? Так, bye-bye!

Картка НСМЕП та банк Хрещатик

Відкрив нещодавно собі з цікавості картку Національної Системи Масових Електронних Платежів - НСМЕП. Банк вибрав за найбільшою доступністю відділень та банкоматів - КБ Хрещатик.

Спершу пішов у Шулявське відділення, там довго мучились але так і не змогли оформити картку: довго звонили, спілкувалися з центральним офісом і зрештою туди й перенаправили - сказали що в них це довго буде дуже робитися.

Наступного дня я пішов туди і в той же день отримав картку на руки.

Банк Хрещатик - центральне відділення: на вул. Хрещатик, 8 знімають квартиру із стелею під 4 м., дуже тісно там сидять: на 30-40 кв. м. знаходиться відділ карток, де сидить 9 працівників кожен за своїм столом + клієнти + принтер і МФУ та чайник. Як кажуть - в тісноті та не в обиді. Поряд, за перегородкою, знаходяться іще два кабінети з аналогічною тіснотою.

Зате працюють оперативно - все більш-менш знають, довго не затримують. Підписали договір, дали чек на оплату (20 грн за відкриття), все зайняло не більше 30 хвилин (ще деякий час шукали правильний варіант договору).

Був приємно здивований що одразу ж і отримав картку.

Наступного дня вирішив покласти на картку трохи коштів, знову ж таки пішов у найближче мені Шулявське відділення і знову fail: вони вміють знімати гроші та не вміють класти. Знов дзвонили, взнавали, вибачилися і відправили в центральний офіс шукати щастя. В принципі я чогось такого і чекав, я в них перший такий :-)

Пішов я знову в центральне, там касир здивувалася що на Шулявці не вміють і дала мені свій номер телефону щоб дзвонили - вона їм розкаже покроково що та як.
Я знову став задоволеним :-)

І останній етап - користання картки: поповнив мобільний телефон.
Супер! Чесно, дуже сподобалося: всі операції через пін-код, за безпеку не турбуюся взагалі. Та й по швидкості не сильно довше від інтернет-сервісів. Навіть може й трохи швидше. Окремо колись розповім про принцип оплати карткою НСМЕП - як вичислю всі нюанси, поборюся з траблами і т.д.

А Хрещатик як банк мені сподобався - всі 4 рази мені не нагрубили, дякували, вибачалися і посміхалися :-) А ще в них OpenOffice.org!

Iiyama ProLite B2409HDS

Тижнів зо два тому купив монітор: Iiyama ProLite B2409HDS.
Дійшли руки написати короткий його огляд.

Інтерфейси
Монітор має DVI, HDMI, звуковий та D-SUB входи а також вихід на навушники.
Всі вони розміщені зліва внизу. Для дротів є спеціальний затискач - так що їх зовсім не видно і вони ніде не плутаються.
Також зверху є вбудовані маленькі стереоколонки. Звучать так собі але їх дуже зручно використовувати для відтворення простих звуків як-то системного біпу :-)

Картинка
Зображення дуже яскраве, навіть трохи прийшлося зменшити яскравість з заводських установок.
Поряд поставив свій старий монітор, зробив у обох білий фон і сфотографував:
Старий-новий:













Старий жовтуватий а новий яскраво-білий.

Порівняння виконане після налаштування обох моніторів на найкращі на мій смак кольори.
Звісно є купа нюансів, наприклад що там цифровий а там аналоговий вхід, що в одного може вже й матриця трохи вигоріла за роки сумлінної праці, але сама різниця - очевидна.

OSD
Меню звичайне нічим не особливе. Радує кількість налаштувань і предустановлених режимів.
Підсвітка:
Предвстановлені режими наступні:
* Текст
* Интернет
* Игра
* Кино
* Спорт

З них в принципі я думаю було б достатньо залишити три: Текст, Игра та Кино
Хоча поки-що я не потестував усі "в рідних" режимах.

Також є режим ручних налаштувань Стандарт - там і працюю :-)



При використанні входу D-SUB буде доступний пункт налаштування аналогового сигналу:
Але я його так і не спробував.











В режимі Стандарт досить широкі можливості по вибору кольоропередачі, що видно з наступного пункту меню "Цв. темп":




3 режими гамми, теплий, холодний і звичайний колір та режим sRGB + ручні налаштування.











Наступні два пункти прості - це інформація і налаштування самого меню, про них мало що можна сказати, там все і так ясно:
















Ще є швидке регулювання звуку та яскравості прямо з панелі:













Від себе зауважу що краще б там не яскравість регулювалася а режим вибирався (Текст, Кіно, Інтернет, тощо), як це зроблено в більшості моніторів.

Підставка
Підставка просто супер! Крутиться і вертиться, можна нахиляти, опускати і піднімати.
Вона важка і тому монітор стоїть впевнено. Коли натискаю клавіші меню - то неприємно трясеться, але то терпимо: зате як же зручно його вверх-вниз підіймати.

Ще окремо примічу нормальний світлодіод: синьо-жовтий, середньої яскравості. Якраз як треба.

Buzz прихватизує коментарі

Google Buzz як сервіс сам по собі мені подобається, але робить ві одну велику пакость: приватизує коментарі. От наприклад: зробив я новий допис в блог, раніше коментували прямо до цього допису, тепер - в Buzzі. І до допису, відповідно, немає цих коментарів.
Але є й радісна новина: збільшилася кількість самих коментарів, разів у 1,5-2 що не може не радувати.
Резюме:
+ кількість коментарів
- централізованість їх зберігання і доступність всьому світу

Пиво

Продовжуючи тему харчування, кинуся в нездорове - пивне.
Скажу так: ситуація з пивом в Києві значно покращилася. Тепер тут кругом продається розливне регіональне пиво. Дрібні і середні пивзаводи завойовують нові території :-)
Полтава, Луцьк, Микулин - вже не проблема. Також не проблема й інші міні-марки.
Пляшечку з собою також носити не треба - наливають спеціальним апаратом у свою нову.

Гірчиця

Шановні, купуйте натуральне!
Які на ринку є чудові штукенції!

Приклад що купують і що треба купувати:
гірчиця "Торчин" (склад: єшки-шмешки, замінники, підсилювачі смаку) і гірчиця Вінницького заводу (склад: сіль, цукор, вода, гірчиця, лавровий лист, перець)

добре видно різницю не тільки в ціні але і в якості.

Да здравствує здорове харчування!

Музичне відкриття: Gogol Bordello

Гурт Gogol Bordello просто супер! Власний стиль, якість виконання, театралізація - все на місці. Хочу тепер сходити на їх концерт.
Окремо варто відмітити харизматичність головного виконавця - Євгена Гудзя, неординарна особистість я вам скажу. Чого варта тільки назва гуртів що він заснував:

Ще у Вермонті Гудзь заснував групи The Fags і Flying Fuck
--- Вікіпедія

Хоча з іншої сторони мене це не сильно й дивує, все-таки стиль виконання Гоголів близький до панк року і за словами самого Гудзя:

Я хотел бы, чтобы люди знали, что мы не арт-группа, не этно-группа и не фолк-группа, мы нью-йоркская команда, которая играет цыганский панк.
--- Профіль Gogol Bordello на LastFM

Ще одна цікавинка: там іноді матюки проскакують, тому на гучномовець краще не включати ;-)

Карпатський НР

Новий рік в Карпатах проводити гарно: гори, повітря, лижі, купа незабутніх вражень.

Їхали ми туди перед Новим роком і пробули аж до самого Різдва. Снігу, на жаль, було зовсім мало, тому на лижі вибралися тільки одного разу в Буковель - там є штучний сніг тому сезон там закінчується аж навесні.
Проживали ми в селі Ворохта у Василя Лавути (таксисту потрібно називати не адресу а до кого їхати, хоча від центру ми проживали за 5-10 хв пішого ходу). Електричне регульоване опалення, цілодобова гаряча вода і повністю дерев'яний будинок - умови дуже гарні. Ще є баня на дровах.
Хазяїн сам проводить екскурсії, він ними явно вже давно займається.

По днях

31. Новий рік
Приїхали і поселилися ми близько 14-ї години дня. Оскільки прокинулися ми цього дня досить рано то час до нового року тягнувся дууже довго. Місцеві ялинкові звичаї дещо інші ніж у нас: ялинку тут не рубають і наряджають прямо у дворі. При чому наряджають досить скудно: декілька іграшок, пара дощиків і верхушка. Бачив одного разу ялинку на балконі, схоже що рубають але ставлять дерево знадвору.
А новий рік як новий рік - шампанське, куранти, мангал

1. Ворохта
У Ворохті є декілька визначних місць. Це старий вже не діючий залізничний міст, побудований у 1894 році італійцями на замовлення австрії. Що цікаво, цемент для нього зроблений з додаванням курячих яєць (прям як в Києво-Печерській лаврі).
Наступна цікава штука - 70-метровий трамплін. Ми на нього підіймалися, на самий вершечок. Вид звідтіля відкривається чудовий, а от сам він в страшно роздовбаному стані: все старе, проржавіле, немає іноді ступеньок (де залізні) і поручні що хитаються. Зараз він здається на реконструкції (схоже на те - підйомник відремонтований, у гарному стані)
Ще там купа санаторіїв, взагалі це в основному курортне містечко. Єдиний промисловий об'єкт - це деревообробний комбінат, який зараз розпався на кулька дрібних підприємств.

2. Буковель
третього дня поїхали на лижні катання в Буковель, благо там є штучний сніг . В принципі про катання щось особливе сказати важко, в трьох словах: лижі, сніг, емоції. Покаталися, попили гарячого пива/чаю/шоколаду та й поїхали додому. Зламали палицю :-)
самі ж лижі брали не в Буковелі а у Ворохті. З однієї сторони там дешевше і є більше часу на підбір взуття, з іншої немає де залишити на час катання свої речі: взуття, рюкзак, тощо.
Слід відмітити високу якість сервісу в Буковелі: є кафе, готелі, стоянки для авто, багато підйомників (але до них довжелезні черги). Дороги регулярно чистять від снігу. Видно що це ще не кінець: розпочато не одне будівництво. Згадав недолік: затори на дорозі коли всі їдуть кататися або додому.

3. Яремче
Перший відвіданий об'єкт - ресторан "Гуцульщина". Він був зведений у 60-ті роки у класичному гуцульському стилі. Відвідали ми його чисто умовно - подивилися.
Далі пройшли на водоспад під назвою Пробій. Місцева "Вікторія", він був заввишки 20 м доки його не підірвали поляки щоб нормально сплавляти ліс (бо він з висоти падав і бився, гинули люди). Потім вони про це пожаліли бо щось там спортилося в екосистемі.
За водоспадом величезний суперринок сувенірів. Завітайте обов'язково! Ціни не кусаються, якість гарна, продавці нормальні.
І мегахіт - похід до печери Олекси Довбуша. Ліс, природа, екскурсійна розповідь, лазіння по небезпекам - загалом купа вражень. Спойлити особо не буду, скажу лиш що це була сама цікава екскурсія з усіх.
"Прошу пана на гілляку", говорив Довбуш і вішав пана :-)

4. Похід у ліс
Ходили цього дня ми покоряти чудовий Ворохтянський ліс. Маршрут наступний: дім - центр - вокзал - стара церква - сота Life:) - ліс - поляна.
Дуже прегарні там краєвиди: гори, сніг і ліс. До речі ходити слід обережно, бо провалитися в якийсь струмок там раз плюнути.

5. Верховина
Їдучи на Верховину переїжджали через Кривопільський перевал з найвищою точкою дороги на висоті 1013 м над рівнем моря.
Спочатку ми відвідали неопалюваний музей Івана Франка, де мені найбільш запам'ятався його голографічний портрет. Потім ще відвідали справжню гуцульську хату, захищену з усіх боків від холоду та ворогів:
- високий паркан;
- хазяїн спав на рушниці, для якої була спеціальна виїмка в лавці;
- тварини ночували через стіну від людей тим самим трохи іх зігріваючи.
Ще було цікаво дізнатися що трембіта це не просто музичний інструмент а і засіб комунікації між гірцями (хата від хати знаходилася подекуди на відстані 2-3 км.).

6. Різдво
На Різдво було дещо скучнувато - окрім ресторану нікуди не ходили, дома було застілля і телевізор з мультиками. Їли смачну кутю, двічі - перший раз як подарунок від ресторану і другий вже вдома. Приходили два колядника, один з Києва інший - з Миколаєва.

7. Додому
Їхали приміським потягом, в основному задля того щоб проїхатися по тунелям. Так само як в метро тільки повна темнота, бо в потязі на час тунелювання освітлення не вмикають (у всякому разі в приміському).
Залізна дорога там на дерев'яних шпалах (бетонні там з якихось причин не можна), потяги складаються максимум з 3 вагонів. Також мабуть з тієї ж псамої причини гір, хоча є підозра що там більше людей просто їздити не буде - села кругом.

В Івано-Франківську на вокзалі ходив чудовий різдвяний вертеп, чорт, цар, смерть, козаки, крива баба :-)

Фотографії я помістив в окремий альбом ось тут: http://picasaweb.google.com/farfurkis/OackFC

Іноді дивлюся штуку

Коли програма компілюється і нудно в очікуванні кінця цього процесу, я переглядаю сайти рандомної інформації. Що це? Це сайти де для мене щось малоочікуване можна прочитати. В принципі це 4 ресурси:

• Juick - Почитати останні пости людей, знайти цікавий і піти далі в обговорення
  
• Recc.info - Пошукати корисні рекомендації
  
• Anekdot.ru - Почитати анекдоти
  
• Google Reader - Почитати новини і всякі свої підписки

Ресурс вибираю із приблиного часу що потрібно провідпочивати. Великі статті - великий час.