Карпатський НР

Новий рік в Карпатах проводити гарно: гори, повітря, лижі, купа незабутніх вражень.

Їхали ми туди перед Новим роком і пробули аж до самого Різдва. Снігу, на жаль, було зовсім мало, тому на лижі вибралися тільки одного разу в Буковель - там є штучний сніг тому сезон там закінчується аж навесні.
Проживали ми в селі Ворохта у Василя Лавути (таксисту потрібно називати не адресу а до кого їхати, хоча від центру ми проживали за 5-10 хв пішого ходу). Електричне регульоване опалення, цілодобова гаряча вода і повністю дерев'яний будинок - умови дуже гарні. Ще є баня на дровах.
Хазяїн сам проводить екскурсії, він ними явно вже давно займається.

По днях

31. Новий рік
Приїхали і поселилися ми близько 14-ї години дня. Оскільки прокинулися ми цього дня досить рано то час до нового року тягнувся дууже довго. Місцеві ялинкові звичаї дещо інші ніж у нас: ялинку тут не рубають і наряджають прямо у дворі. При чому наряджають досить скудно: декілька іграшок, пара дощиків і верхушка. Бачив одного разу ялинку на балконі, схоже що рубають але ставлять дерево знадвору.
А новий рік як новий рік - шампанське, куранти, мангал

1. Ворохта
У Ворохті є декілька визначних місць. Це старий вже не діючий залізничний міст, побудований у 1894 році італійцями на замовлення австрії. Що цікаво, цемент для нього зроблений з додаванням курячих яєць (прям як в Києво-Печерській лаврі).
Наступна цікава штука - 70-метровий трамплін. Ми на нього підіймалися, на самий вершечок. Вид звідтіля відкривається чудовий, а от сам він в страшно роздовбаному стані: все старе, проржавіле, немає іноді ступеньок (де залізні) і поручні що хитаються. Зараз він здається на реконструкції (схоже на те - підйомник відремонтований, у гарному стані)
Ще там купа санаторіїв, взагалі це в основному курортне містечко. Єдиний промисловий об'єкт - це деревообробний комбінат, який зараз розпався на кулька дрібних підприємств.

2. Буковель
третього дня поїхали на лижні катання в Буковель, благо там є штучний сніг . В принципі про катання щось особливе сказати важко, в трьох словах: лижі, сніг, емоції. Покаталися, попили гарячого пива/чаю/шоколаду та й поїхали додому. Зламали палицю :-)
самі ж лижі брали не в Буковелі а у Ворохті. З однієї сторони там дешевше і є більше часу на підбір взуття, з іншої немає де залишити на час катання свої речі: взуття, рюкзак, тощо.
Слід відмітити високу якість сервісу в Буковелі: є кафе, готелі, стоянки для авто, багато підйомників (але до них довжелезні черги). Дороги регулярно чистять від снігу. Видно що це ще не кінець: розпочато не одне будівництво. Згадав недолік: затори на дорозі коли всі їдуть кататися або додому.

3. Яремче
Перший відвіданий об'єкт - ресторан "Гуцульщина". Він був зведений у 60-ті роки у класичному гуцульському стилі. Відвідали ми його чисто умовно - подивилися.
Далі пройшли на водоспад під назвою Пробій. Місцева "Вікторія", він був заввишки 20 м доки його не підірвали поляки щоб нормально сплавляти ліс (бо він з висоти падав і бився, гинули люди). Потім вони про це пожаліли бо щось там спортилося в екосистемі.
За водоспадом величезний суперринок сувенірів. Завітайте обов'язково! Ціни не кусаються, якість гарна, продавці нормальні.
І мегахіт - похід до печери Олекси Довбуша. Ліс, природа, екскурсійна розповідь, лазіння по небезпекам - загалом купа вражень. Спойлити особо не буду, скажу лиш що це була сама цікава екскурсія з усіх.
"Прошу пана на гілляку", говорив Довбуш і вішав пана :-)

4. Похід у ліс
Ходили цього дня ми покоряти чудовий Ворохтянський ліс. Маршрут наступний: дім - центр - вокзал - стара церква - сота Life:) - ліс - поляна.
Дуже прегарні там краєвиди: гори, сніг і ліс. До речі ходити слід обережно, бо провалитися в якийсь струмок там раз плюнути.

5. Верховина
Їдучи на Верховину переїжджали через Кривопільський перевал з найвищою точкою дороги на висоті 1013 м над рівнем моря.
Спочатку ми відвідали неопалюваний музей Івана Франка, де мені найбільш запам'ятався його голографічний портрет. Потім ще відвідали справжню гуцульську хату, захищену з усіх боків від холоду та ворогів:
- високий паркан;
- хазяїн спав на рушниці, для якої була спеціальна виїмка в лавці;
- тварини ночували через стіну від людей тим самим трохи іх зігріваючи.
Ще було цікаво дізнатися що трембіта це не просто музичний інструмент а і засіб комунікації між гірцями (хата від хати знаходилася подекуди на відстані 2-3 км.).

6. Різдво
На Різдво було дещо скучнувато - окрім ресторану нікуди не ходили, дома було застілля і телевізор з мультиками. Їли смачну кутю, двічі - перший раз як подарунок від ресторану і другий вже вдома. Приходили два колядника, один з Києва інший - з Миколаєва.

7. Додому
Їхали приміським потягом, в основному задля того щоб проїхатися по тунелям. Так само як в метро тільки повна темнота, бо в потязі на час тунелювання освітлення не вмикають (у всякому разі в приміському).
Залізна дорога там на дерев'яних шпалах (бетонні там з якихось причин не можна), потяги складаються максимум з 3 вагонів. Також мабуть з тієї ж псамої причини гір, хоча є підозра що там більше людей просто їздити не буде - села кругом.

В Івано-Франківську на вокзалі ходив чудовий різдвяний вертеп, чорт, цар, смерть, козаки, крива баба :-)

Фотографії я помістив в окремий альбом ось тут: http://picasaweb.google.com/farfurkis/OackFC

Іноді дивлюся штуку

Коли програма компілюється і нудно в очікуванні кінця цього процесу, я переглядаю сайти рандомної інформації. Що це? Це сайти де для мене щось малоочікуване можна прочитати. В принципі це 4 ресурси:

• Juick - Почитати останні пости людей, знайти цікавий і піти далі в обговорення
  
• Recc.info - Пошукати корисні рекомендації
  
• Anekdot.ru - Почитати анекдоти
  
• Google Reader - Почитати новини і всякі свої підписки

Ресурс вибираю із приблиного часу що потрібно провідпочивати. Великі статті - великий час.