пʼятниця, 28 травня 2010 р.

Весело день почався :-)

понеділок, 24 травня 2010 р.

Фільтр "Наша вода"

Давно збирався оновити домашній фільтр для води. І от сталася чудова нагода - "обміняйте безкоштовно старий фільтр на новий". По посиланню акція вже давно скінчилася але насправді ще іноді міняють: ми хотіли купити і сказали продавщиці що думаємо замінити на інший а вона сказала що в неї ще залишився один - і якраз жовтенький, такий як ми хотіли :-)

Фільтр виготовлений в м. Ірпінь а розроблений в Києві науково-виробничим об'єднанням Екософт.

вівторок, 11 травня 2010 р.

Погане пиво в розливайках

В своєму дописі про пиво і купу ларьків я писав про те що регіональні пива тепер стали доступними і як це добре. Тепер беру свої слова назад, пиво-то ліве! Зовсім має не той смак що треба що був завжди. Я говорю конкретно про "Диканські вечори" полтавського пивзаводу. В київському магазинчику "Контрабанда" на м. Берестейська така газована водичка виявилася, не здивуюся якщо воно взагалі з порошку виготовлене.

В Полтаві вже перевірив смак - дійсно в розливайках порошок якийсь.

Кардачі

Радіоринок на кардачах - типовий ринок де торгують практично одні чоловіки. І обстановочка там відповідна: щоб тобі щось продали потрібно добряче попинати продавця, а деталі про товар взнати - то взагалі морока іще та.

Перша аналогія - аналогічний ринок в Полтаві - те саме тільки масштаби поменше.
Друга аналогія - авторинок. Але авторинок дещо менш "культурний", якщо можна так виразитись.

Крадійство
1/3 б/в товарів на ринку - крадені, я в цьому 90% певен. Приведу приклад: на вході ринку стоять молоді хлопці і купляють телефони у перехожих. Ніяких документів, нічого такого не питають. Явно більшість їх товарообороту - іменно крадені. Гарна цитата з їх слів: "Девушка, не продадите краденый телефончик?" (до перехожої дівчини).

Інший випадок: по ринку ходив хлопець і продавав продавцям роутер: до одного підійде, потім до іншого - тому не треба, з тим по ціні не зійшовся і т.д.

P.S. Написаний але забутий пост, 2 місяці він чекав свого часу :-)

неділя, 2 травня 2010 р.

НСМЕП

НСМЕП? Це карткова платіжна система розроблена повністю в Україні, основний її агітатор і розробник-замовник - Національний Банк України.
Її добровільно-примусово заставляють впроваджувати всі дрібні та середні банки, запинати таких грандів як Visa та Mastercard не вистачає ні волі ні коштів.

Чому коштів? Тому що картка НСМЕП - виключно чіпова а тому старі термінали що вміютю лише магнітні картки не можуть з нею робити, а з цього виходить що формаувати термінальну мережу значно дорожче.

Чому волі? Добре видно що ця система ніяк особливо не просувається на загальнодержавному рівні, нікому це виходить і не треба.

Що це дає? Занадто тісна інтеграція з міжнародними платіжними системами шкодить державній безпеці: дані про кошти на рахунках відомі не лише всередині держави а і ззовні, тобто якась компанія знає як у нас рухаються фінанси і теоретично, при нагоді, може цей рух зупинити. Тому власна система не тільки підвищить фінансову безпеку України а і частково позбавить від уплати комісійних за операції з картками іноземних платіжних систем.
Я підозрюю що банки все-таки якось перестраховані від блокування Візою, але проблеми всеодно не уникнути якщо з якихось причин Віза захоче все порушити. Я не панікую а просто констатую перевагу.

Чіп? Чіпові технології буцімто дають перевагу в безпеці розрахунків. Думаю це цілком вірогідно так як я можу розрахуватися своєю карткою виключно одним шляхом: маючи її при собі і знаючи пін-код. Нема іншого шляху :-)

Зручність? Мій перший платіж - поповнення мобільного телефону пройшов швидко і без проблем. Є три різних програми для роботи з карткою, можна вибрати яка більш до смаку. Швидкіть роботи - прийнятна, платіж я провів за ~ 5 хвилин, кошти надійшли ще через 5, а то й швидше.

Недоліки? Не працює за кордоном, дуже мала розповсюдженість, слабка підтримка збоку держави.

Для чого це собі можна завести? Як іграшка, поки мало куди вона потрібна, штрафи ДАІ оплачувати :-)

Перспективи? Теоретично чудові - інтеграція зі студентським квитком, проїзним у громадському транспорті, різними дисконтними системами. Практично - дещо з цього є, то там то сям.

Що всередині? Там є ціла операціна система!

Я задовбав питаннями? Так, bye-bye!

пʼятниця, 30 квітня 2010 р.

Картка НСМЕП та банк Хрещатик

Відкрив нещодавно собі з цікавості картку Національної Системи Масових Електронних Платежів - НСМЕП. Банк вибрав за найбільшою доступністю відділень та банкоматів - КБ Хрещатик.

Спершу пішов у Шулявське відділення, там довго мучились але так і не змогли оформити картку: довго звонили, спілкувалися з центральним офісом і зрештою туди й перенаправили - сказали що в них це довго буде дуже робитися.

Наступного дня я пішов туди і в той же день отримав картку на руки.

Банк Хрещатик - центральне відділення: на вул. Хрещатик, 8 знімають квартиру із стелею під 4 м., дуже тісно там сидять: на 30-40 кв. м. знаходиться відділ карток, де сидить 9 працівників кожен за своїм столом + клієнти + принтер і МФУ та чайник. Як кажуть - в тісноті та не в обиді. Поряд, за перегородкою, знаходяться іще два кабінети з аналогічною тіснотою.

Зате працюють оперативно - все більш-менш знають, довго не затримують. Підписали договір, дали чек на оплату (20 грн за відкриття), все зайняло не більше 30 хвилин (ще деякий час шукали правильний варіант договору).

Був приємно здивований що одразу ж і отримав картку.

Наступного дня вирішив покласти на картку трохи коштів, знову ж таки пішов у найближче мені Шулявське відділення і знову fail: вони вміють знімати гроші та не вміють класти. Знов дзвонили, взнавали, вибачилися і відправили в центральний офіс шукати щастя. В принципі я чогось такого і чекав, я в них перший такий :-)

Пішов я знову в центральне, там касир здивувалася що на Шулявці не вміють і дала мені свій номер телефону щоб дзвонили - вона їм розкаже покроково що та як.
Я знову став задоволеним :-)

І останній етап - користання картки: поповнив мобільний телефон.
Супер! Чесно, дуже сподобалося: всі операції через пін-код, за безпеку не турбуюся взагалі. Та й по швидкості не сильно довше від інтернет-сервісів. Навіть може й трохи швидше. Окремо колись розповім про принцип оплати карткою НСМЕП - як вичислю всі нюанси, поборюся з траблами і т.д.

А Хрещатик як банк мені сподобався - всі 4 рази мені не нагрубили, дякували, вибачалися і посміхалися :-) А ще в них OpenOffice.org!

вівторок, 6 квітня 2010 р.

Iiyama ProLite B2409HDS

Тижнів зо два тому купив монітор: Iiyama ProLite B2409HDS.
Дійшли руки написати короткий його огляд.

Інтерфейси
Монітор має DVI, HDMI, звуковий та D-SUB входи а також вихід на навушники.
Всі вони розміщені зліва внизу. Для дротів є спеціальний затискач - так що їх зовсім не видно і вони ніде не плутаються.
Також зверху є вбудовані маленькі стереоколонки. Звучать так собі але їх дуже зручно використовувати для відтворення простих звуків як-то системного біпу :-)

Картинка
Зображення дуже яскраве, навіть трохи прийшлося зменшити яскравість з заводських установок.
Поряд поставив свій старий монітор, зробив у обох білий фон і сфотографував:
Старий-новий:













Старий жовтуватий а новий яскраво-білий.

Порівняння виконане після налаштування обох моніторів на найкращі на мій смак кольори.
Звісно є купа нюансів, наприклад що там цифровий а там аналоговий вхід, що в одного може вже й матриця трохи вигоріла за роки сумлінної праці, але сама різниця - очевидна.

OSD
Меню звичайне нічим не особливе. Радує кількість налаштувань і предустановлених режимів.
Підсвітка:
Предвстановлені режими наступні:
* Текст
* Интернет
* Игра
* Кино
* Спорт

З них в принципі я думаю було б достатньо залишити три: Текст, Игра та Кино
Хоча поки-що я не потестував усі "в рідних" режимах.

Також є режим ручних налаштувань Стандарт - там і працюю :-)



При використанні входу D-SUB буде доступний пункт налаштування аналогового сигналу:
Але я його так і не спробував.











В режимі Стандарт досить широкі можливості по вибору кольоропередачі, що видно з наступного пункту меню "Цв. темп":




3 режими гамми, теплий, холодний і звичайний колір та режим sRGB + ручні налаштування.











Наступні два пункти прості - це інформація і налаштування самого меню, про них мало що можна сказати, там все і так ясно:
















Ще є швидке регулювання звуку та яскравості прямо з панелі:













Від себе зауважу що краще б там не яскравість регулювалася а режим вибирався (Текст, Кіно, Інтернет, тощо), як це зроблено в більшості моніторів.

Підставка
Підставка просто супер! Крутиться і вертиться, можна нахиляти, опускати і піднімати.
Вона важка і тому монітор стоїть впевнено. Коли натискаю клавіші меню - то неприємно трясеться, але то терпимо: зате як же зручно його вверх-вниз підіймати.

Ще окремо примічу нормальний світлодіод: синьо-жовтий, середньої яскравості. Якраз як треба.