BBCКомуністичні букварі
“Портрети Симоненка вклеїли в букварі першачків” – пише “Газета по-українськи” про те, що українським першокласникам 1 вересня роздали 300 тисяч наборів шкільного приладдя з символікою Компартії. У кожному – буквар, зошит із каліграфії, ручка з серпом і молотом.
Видання пише, що є інформація про те, що Партія регіонів також роздаватиме діятм зошити із зображенням свого лідера Віктора Януковича, на кожен регіон надрукували 5-10 тисяч примірників , пише Газета по-українськи.
середа, 16 вересня 2009 р.
Ручка з серпом і молотом
Опубліковано
Farfurkis
близько
10:54:00
Чому я не в першому класі? Ааа, я теж бажаю ручку з серпом і молотом!
неділя, 13 вересня 2009 р.
Поганий редактор Blogger
Опубліковано
Farfurkis
близько
22:55:00
WYSIWYG-редактор в Blogger на рідкість незручний.
Чому, коли я вставляю фото, воно завжди вставляється на початку?
Чому попередній перегляд ніколи не співпадає з реальністю?
Чому фото так калічно розміщуються?
Отак от :-)
Чому, коли я вставляю фото, воно завжди вставляється на початку?
Чому попередній перегляд ніколи не співпадає з реальністю?
Чому фото так калічно розміщуються?
Отак от :-)
четвер, 3 вересня 2009 р.
Мемуари моря '09
Опубліковано
Farfurkis
близько
10:29:00
Відпочиваю на морі, відчуваю як щодня краще і краще.
День 0: "Кидок турагенства"
Одним із головних критеріїв вибору турагенства був транспорт - щоб
їхати нормальним комфортабельним туристичним автобусом, безпечним і зручним. При покупці туру жінка нам сказала що повезуть туристичним автобусом "Еталон". Насправді ж повезли маршруткою Mercedes sprinter. Добре що хоч з двома водіями. Потім, вже на місці, виявилося що на 10 місць в пансіонат приїхало 11 чоловік. Адміністратор це пояснила так: "турфірма замовила місця тільки вчора, і їх було 10". До речі, як ми замовляли - в турфірмі наголошували що там куди ми збираємося є тільки 3 двомісних номери. На місці ж виявилося що все це фігня - в нашій групі їх було 4 і явно могло бути й більше.
День 1: "Поселення і перший день на морі"

Поселили нас швидко і без проблем. Заразом ознайомивши із прилеглою територією та розпорядком дня. Сніданок на 8, обід в 13 і вечеряти в 18. Щодня на вибір або 100 мл вина (портвейн "777" білий та чеарвоний, там'янка) або біле морозиво в стаканчику. Також можна безкоштовно поїхати в одну з двох екскурсій на вибір - в вечірню Ялту або в музей катастроф в храмі. На території є 3 туалети, 1 цілодобовий душ з холодною водою і два з гарячою, але вони з 11 до 19, потім закриваються.
Годували гарно, їжа свіжа, смачна і її достатньо. М'ясні, молочні, м
учні продукти, овочі та фрукти, каші, супи, чаї, компоти, повний раціон :-).
Море і пляж чисті, людей не дуже багато. В нас є два посвідчення на безкоштовні шезлонги, пластикові нові, звичайного формату. Пляж чистий, ходять, як завжди торговці і всякі рекламувальники туризму. Вода в морі чиста і прозора, єдине що погано - так це сонцезахисні креми, бо вони роблять воду біля берега масною, а камені на дні - липкими.

День 3: "Музей катастроф"
З'їздили на екскурсію в музей катастроф на водах та до храму. Музей не дивлячись на досить значні кошти в нього вкладені, виявився поганим. Там зроблена цікава атмосфера нутрощів затопленого корабля, в кожному залі по проектору, але експонатів - мало. Я в сказав зовсім мало, трохи водолазних скафандрів, фотографії на стінах та власне і все. Ще музей має гарну оглядову площадку на море. Висновок: відстій повний.
Далі, там поряд є храм для моряків. Храм московського патріархату, нов
ий, красивий, із хитрим хрестом - об'ємним. До речі, що мене роздратувало так це те що ні в музеї ні в храмі не можна фотографувати. Жиди. :-)
Ввечері посокрушалися про програш нашої збірної туркам (за них ще якісь козли і вболівали) та й лягли спати.



День 4: "Берегові рибки"
Біля берега плавають різні рибки. Розпізнати серед них однозначно вийшло тільки бичків. Ще одна була схожа на оселедця і ще якась з білою смужкою. Всі риби - чудові маскувальниці, коли причаяться то практично зливаються з дном. Всі намагаються бути камінчиками. Бички один в один як річкові піскарі, тільки темніші.
Перший раз узяли з собою матрац, важко щось додати.
Вечором зацінили місцеві коктейлі. Смачні і досить дешеві (приблизно як в Полтаві)
День 5: "День моря".
Ніяких екскурсій. Ніякого денного сну. Море-море. Взяли сьогодні маску, рибок біля каміння немає :-)
День 6: "УАЗ, Джур-джур та літаюча тарілка"
самий насичений подіями день. В 9 годин ранку ми поїхали УАЗиком на Джур-джур. УАЗ - звір машина, легко й невимушено вибирається на самі неймовірні вершини, їде по місцям де і пройти-то складно. Їхали ми ті 10-12 кілометрів десь пів години, з однією зупинкою на фотографування. Дорога спочатку була гарна, не дуже давно заасфальтована, без ям і вибоїн. Вздовж дороги тягнуться виноградники і просто дерева. А потім... Ми звернули вбік, на звичайну грунтовку. Спочатку, поки їхали по селу, все було нормально, згодом водій різко звернув вправо і зупинився перед якимось високим (~2м) і крутим (~70¤) горбом. УАЗик, взревнувши двигуном, досить легко на нього виїхав. Сумніваюся що хоч
один новомодній джип на таке здатен. На гірці було плато з якимись малюнками на заасфальтованій поверхні. Там ми пофотографувалися на фоні машини та гір. Слід замітити що село Генеральське знаходиться в оточенні гір, там чудове повітря і неповторні краєвиди. Ми там бачили дуже багато піших туристів. Зустрілася також і пара груп велосипедистів.
При з'їзді з плато виявилося що на нього є й менш "крутий" заїзд, просто він трохи поодаль і нам прийшлося в робити гак. Далі дорога ставала все гірше і гірше, роздовбана роками не ремонтована грунтовка, на яку час від часу скочується каміння з гірських схилів (сам бачив декілька величеньких каменів). Одне місце взагалі було таке що мабуть тільки досвідчений водій здатен його проїхати
навіть на УАЗику: ями і камені в пів колеса + все це під гірку. Доїхали всі в пилюці та з купою вражень.
Сам Джур-Джур теж цікавий, ми їхали не таким маршрутом як усі: звичайний маршрут іти спочатку знизу вверх на водоспад а потім до ванн і повертатися назад тим же самим шляхом. Наш же маршрут - одразу до верхньої ванни і потім пішки вниз. Зручніше й гарніше. Тож перше місце де ми побували - ванна молодості. Хто скупається той помолодіє. Ванна являє собою заглибину десь 1.6-1.7 м де можна окунутися. Вода у всьому водоспаді стабільна: +9, тому я вирішив що ме
ні молодіти й так достатньо.
Наступна ванні - гріха, нічого особливого, водичка гарненько спадає зверху вниз. Третя ж ванна - любові, про неї взагалі мало що можна сказати.
Далі перейшли русло по каменях, подивилися на екземпляр тису ягідного (ядовите дерево) і підійшли до самго головного - водоспаду. Він ніколи не пересихає, самий повноводний водоспад Криму, всі ближчі села п'ють з нього воду, тому купатися там не можна. Стоять охоронці з матюгальником і ганяють: "Не заходьте в воду", "Вийдіть з-під каміння". Надивившись, надихавшись і нафотографувавшись з водоспадом м
и пішли до місця збору. Попригощали нас там безкоштовною рекламною порцією порошкового вина, ми сіли в УАЗ і поїхали. Гарно було. По дорозі ще заїхали набрати води в джерелі, вода звичайна, не мінеральна, я просто напився і все.

День 7: "Барани"
День примітний тим що ми бачили на нашій базі стадо баранів. Вони бекали, боялися, какали і пісяли. Веселі такі баранчики, майбутні шашлички.
День 8-9: "Нічим не примітні"
Просто відпочинок. Пляж, пиво, вино, пахлава. А також більярд і знову барани.
День 10: "Востаннє. Баранячий шашлик"
Вперше спробував баранячий шашлик. Смачно приготований, з свіжою цибулькою (IMHO краще жарена), кетчупом, кропом і пивком. Єдиний недолік - що від них віддавало якимось пір'ям. Не знаю чи так повинно бути, але загалом я лишився задоволеним.
День 11: "Додому"
День 0: "Кидок турагенства"
Одним із головних критеріїв вибору турагенства був транспорт - щоб
їхати нормальним комфортабельним туристичним автобусом, безпечним і зручним. При покупці туру жінка нам сказала що повезуть туристичним автобусом "Еталон". Насправді ж повезли маршруткою Mercedes sprinter. Добре що хоч з двома водіями. Потім, вже на місці, виявилося що на 10 місць в пансіонат приїхало 11 чоловік. Адміністратор це пояснила так: "турфірма замовила місця тільки вчора, і їх було 10". До речі, як ми замовляли - в турфірмі наголошували що там куди ми збираємося є тільки 3 двомісних номери. На місці ж виявилося що все це фігня - в нашій групі їх було 4 і явно могло бути й більше.
День 1: "Поселення і перший день на морі"
Поселили нас швидко і без проблем. Заразом ознайомивши із прилеглою територією та розпорядком дня. Сніданок на 8, обід в 13 і вечеряти в 18. Щодня на вибір або 100 мл вина (портвейн "777" білий та чеарвоний, там'янка) або біле морозиво в стаканчику. Також можна безкоштовно поїхати в одну з двох екскурсій на вибір - в вечірню Ялту або в музей катастроф в храмі. На території є 3 туалети, 1 цілодобовий душ з холодною водою і два з гарячою, але вони з 11 до 19, потім закриваються.
Годували гарно, їжа свіжа, смачна і її достатньо. М'ясні, молочні, м
Море і пляж чисті, людей не дуже багато. В нас є два посвідчення на безкоштовні шезлонги, пластикові нові, звичайного формату. Пляж чистий, ходять, як завжди торговці і всякі рекламувальники туризму. Вода в морі чиста і прозора, єдине що погано - так це сонцезахисні креми, бо вони роблять воду біля берега масною, а камені на дні - липкими.
День 3: "Музей катастроф"
З'їздили на екскурсію в музей катастроф на водах та до храму. Музей не дивлячись на досить значні кошти в нього вкладені, виявився поганим. Там зроблена цікава атмосфера нутрощів затопленого корабля, в кожному залі по проектору, але експонатів - мало. Я в сказав зовсім мало, трохи водолазних скафандрів, фотографії на стінах та власне і все. Ще музей має гарну оглядову площадку на море. Висновок: відстій повний.
Далі, там поряд є храм для моряків. Храм московського патріархату, нов
Ввечері посокрушалися про програш нашої збірної туркам (за них ще якісь козли і вболівали) та й лягли спати.
День 4: "Берегові рибки"
Біля берега плавають різні рибки. Розпізнати серед них однозначно вийшло тільки бичків. Ще одна була схожа на оселедця і ще якась з білою смужкою. Всі риби - чудові маскувальниці, коли причаяться то практично зливаються з дном. Всі намагаються бути камінчиками. Бички один в один як річкові піскарі, тільки темніші.
Перший раз узяли з собою матрац, важко щось додати.
Вечором зацінили місцеві коктейлі. Смачні і досить дешеві (приблизно як в Полтаві)
День 5: "День моря".
Ніяких екскурсій. Ніякого денного сну. Море-море. Взяли сьогодні маску, рибок біля каміння немає :-)
День 6: "УАЗ, Джур-джур та літаюча тарілка"
самий насичений подіями день. В 9 годин ранку ми поїхали УАЗиком на Джур-джур. УАЗ - звір машина, легко й невимушено вибирається на самі неймовірні вершини, їде по місцям де і пройти-то складно. Їхали ми ті 10-12 кілометрів десь пів години, з однією зупинкою на фотографування. Дорога спочатку була гарна, не дуже давно заасфальтована, без ям і вибоїн. Вздовж дороги тягнуться виноградники і просто дерева. А потім... Ми звернули вбік, на звичайну грунтовку. Спочатку, поки їхали по селу, все було нормально, згодом водій різко звернув вправо і зупинився перед якимось високим (~2м) і крутим (~70¤) горбом. УАЗик, взревнувши двигуном, досить легко на нього виїхав. Сумніваюся що хоч
При з'їзді з плато виявилося що на нього є й менш "крутий" заїзд, просто він трохи поодаль і нам прийшлося в робити гак. Далі дорога ставала все гірше і гірше, роздовбана роками не ремонтована грунтовка, на яку час від часу скочується каміння з гірських схилів (сам бачив декілька величеньких каменів). Одне місце взагалі було таке що мабуть тільки досвідчений водій здатен його проїхати
Сам Джур-Джур теж цікавий, ми їхали не таким маршрутом як усі: звичайний маршрут іти спочатку знизу вверх на водоспад а потім до ванн і повертатися назад тим же самим шляхом. Наш же маршрут - одразу до верхньої ванни і потім пішки вниз. Зручніше й гарніше. Тож перше місце де ми побували - ванна молодості. Хто скупається той помолодіє. Ванна являє собою заглибину десь 1.6-1.7 м де можна окунутися. Вода у всьому водоспаді стабільна: +9, тому я вирішив що ме
Наступна ванні - гріха, нічого особливого, водичка гарненько спадає зверху вниз. Третя ж ванна - любові, про неї взагалі мало що можна сказати.
Далі перейшли русло по каменях, подивилися на екземпляр тису ягідного (ядовите дерево) і підійшли до самго головного - водоспаду. Він ніколи не пересихає, самий повноводний водоспад Криму, всі ближчі села п'ють з нього воду, тому купатися там не можна. Стоять охоронці з матюгальником і ганяють: "Не заходьте в воду", "Вийдіть з-під каміння". Надивившись, надихавшись і нафотографувавшись з водоспадом м
День 7: "Барани"
День примітний тим що ми бачили на нашій базі стадо баранів. Вони бекали, боялися, какали і пісяли. Веселі такі баранчики, майбутні шашлички.
День 8-9: "Нічим не примітні"
Просто відпочинок. Пляж, пиво, вино, пахлава. А також більярд і знову барани.
День 10: "Востаннє. Баранячий шашлик"
Вперше спробував баранячий шашлик. Смачно приготований, з свіжою цибулькою (IMHO краще жарена), кетчупом, кропом і пивком. Єдиний недолік - що від них віддавало якимось пір'ям. Не знаю чи так повинно бути, але загалом я лишився задоволеним.
День 11: "Додому"
середа, 2 вересня 2009 р.
Ремонт туалету
Опубліковано
Farfurkis
близько
22:33:00
пʼятниця, 7 серпня 2009 р.
Маленька книжка у відпустку
Опубліковано
Farfurkis
близько
15:10:00
Так хочеться на морі щось почитати - в ті нудні години коли жарко і робити зовсім нічого як дрімати чи дивитися телік. Можна попивати пивко-винце-морозиво в затишному прохолодному барі, можна втуляти ящик зомбічний, можна просто втикати у стелю. Але це - не наш путь! :-) Тому я здав всі товсті книги і взяв одну тоненьку - щоб якраз прочитати за відпочинок. І, як виявилося, не один я такий - співробітники поступають аналогічним чином. Ще заодно розповім про інший метод - роздрукувати пару цікавих/ потрібних глав з великої книги і прочитані листки тупо викидати. Або краще завертати в них рибу - потім буде приємно пити пиво і заново досліджувати цікаві наукові факти.
четвер, 6 серпня 2009 р.
Закордонний паспорт
Опубліковано
Farfurkis
близько
00:09:00
вівторок, 4 серпня 2009 р.
Приватбанк випускає API до Приват24
Опубліковано
Farfurkis
близько
15:19:00
Сталося цікаве, приватбанк анонсував випуск API для своєї системи приват24, цитую:Вже думаю як би погратися :-)"Уважаемые клиенты, партнеры, разработчики!
рады сообщить Вам, что мы становимся еще более открытыми :-) и готовим набор финансовых и информационных API, которые позволят подключать к нашим платежным сервисам и базам данных любые интернет-сервисы, киоски, программы.
первые API будут доступны 15 августа.
enjoy"
Додано пізніше: API для LiqPay вже виклали (і змінили, до речі, дизайн на нормальний... і купу всього переробили всередині... вау)
Підписатися на:
Дописи (Atom)

